Результати пошуку слова: Жита

Семен Скляренко – Володимир

Posted on by / 0 Comment

В купу взяв ти у мене коня, жита три четверики, нове рало… … – Коня, рало, три четверики жита. … Микула стояв і дивився на зелені луки, буйну поросль всякого жита за Любечем і на свою ниву, що починала зацвітати. … мужі Гори мовчать, їм шкода платна й жита.

Іван КРИВУЦЬКИЙ – ДЕ СРІБНОЛЕНТИЙ СЯН ПЛИВЕ…

Posted on by / 0 Comment

За хатами під горою легкий вітер колише срібні лани жита. … У лісі жорна поставили в криївці, відразу намололи муки з жита, яке намолотили пальцями ще за дня. … Могли десь із протилежної гори оглядати наш бік лісу упродовж дня і ночі або побачити сліди в житах, де ми зривали колоски.

Житина

Posted on by / 0 Comment

жити́на – іменник жіночого роду (стебло жита) відмінок однина множина називний жити́на жити́ни родовий жити́ни жити́н давальний жити́ні жити́нам знахідний жити́ну жити́ни орудний жити́ною жити́нами місцевий на/у жити́ні на/у жити́нах кличний жити́но* жити́ни* [рідко]

КОЦЮБИНСЬКИЙ Михайло Михайлович – Ціпов’яз

Posted on by / 0 Comment

Думка обірвалась на тихому жалібному тоні, сопілка вислизнулась з рук, і Семен заплющив очі, заколисаний тою чудовою тишею, що буває виповнена усякими згуками: і дзвінкою піснею жайворонка, і дзижчанням польових мух, і тихим мелодійним шелестінням стиглого жита, підрізаного серпами.

УКРАЇНКА Леся – Лісова пісня

Posted on by / 0 Comment

Мавка замахує серпом i нахиляється до жита. … З жита раптом виринає Русалка Польова; зелена одiж на їй просвiчує де-не-де крiзь плащ золотого волосся, що вкриває всю її невеличку постать; на головi синiй вiнок з волошок, у волоссi заплутались рожевi квiти з куколю, ромен, березка.

Ольга Кобилянська – Земля

Posted on by / 0 Comment

Хоч її чоловік Василь великий пияк, хоч і не один мішок найкращого жита або пшениці мандрував до Мендля, отуди на Гоппляц3[3] вона все-таки вміла своєю працьовитістю, своїм розумом і витривалістю, своїм невтомним трудом усе лихо направити і ґаздівство так вести, що дома панував добробут і довгів не було в них майже ніяких.

Олександр Довженко – Щоденник

Posted on by / 0 Comment

Один сказав: «Товариші, як же се все просто, я все бачу, я можу сказати всьому світу, як треба жита! … А на передньому плані посеред жита стояли три молоді, прекрасні дівчини з серпами. … Там ми ховали Боженка, несли житами понад лугом.

Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР

Posted on by / 0 Comment

дивітеся – Жита похилились, Де паслися ваші коні, Де тирса шуміла, Де кров ляха, татарина Морем червоніла – Вернітеся!» – … Кличе Гандзю козак: “Ходи, Гандзю, пожартую, Ходи, Гандзю, поцілую; Ходім, Гандзю, до попа Богу помолиться; Нема жита ні снопа, Вари варениці”.