Результати пошуку слова: Одвіку

Одвіку ми були з Руссю, мали своїх руських князів, дружбу з Київ-городом. На цьому й будемо стояти, мужі, на цьому одвіку стояла Русь. одвіку й довіку були й будемо друзями русів, воліємо торгувати з вами.

Якщо мій двійник – людина, вони можуть зробити мені гарний подарунок, і я творив би з ним такі чудеса, про які одвіку не чувано в Єгипті. був при спорудженні наших храмів, був навіть при народженні великого сфінкса, який існує одвіку… Невже все це сталося протягом чотирнадцяти годин?..»

Веде їх розбійник до себе, а ноги в нього як вежі, плечі як прірва, а весь він одвіку не митий і не мащений, тож скрегоче неймовірно. У нашому роду було так одвіку.

Та люди, як і колись, тікали з Лівобережжя, не давали Війську Запорозькому дуже зменшуватись, та й узагалі після війни 1711 року становище Війська Запорозького поліпшилося, бо після зруйнування Самарських містечок та Кам’яного Затону запорожці знову стали хазяїнами всіх земель, які одвіку належали їм.

У тих книгах написано, як одвіку Візантія хотіла скорити болгар і як кагани боролись з імператорами.

Одвіку в снах Мій чорний шлях.

— Одвіку несамовитий звір, що сидить у чоловікові, марить єдиною і недосяжною, майже вигаданою жінкою, що здатна зробити з нього героя або святого, —

Царством мудрості одвіку віршування зветься гоже, Людям корисно у вірші зачувати слово боже, Бо тоді в їх душах радість неодмінно переможе.