Результати пошуку слова: По смієшся
Тарас Григорович Шевченко – КОБЗАР
Всі оглухли – похилились В кайданах… байдуже… Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже. … Сміються люде надо мною, Зовуть покриткою, дурною, І ти смієшся, а я плачу, Ба ні, не плачу, регочусь… Дивися, як я полечу, Бо я сова…- Та й замахала, Неначе крилами, руками, І пострибала через двір У поле, виючи, мов звір.