Результати пошуку слова: По-зимовому

по-зимо́вому – прислiвник незмінювана словникова одиниця

Одягнена вона була, певно ж, не по–зимовому.

День був по–зимовому холодний і похмурий, навіть камінь будинків здавався холодним. Було по–зимовому холодно, віяв вітер.

По–зимовому важкі, недобрі хмари над степом піднялись.

Скинули модрини ніжну хвою, і тайга стала по–зимовому біла.

…в Зимний, выбивая в ём кадет…» В цьому, напевне, і полягала переможна хода Великої Жовтневої революції: в столиці лупили по Зимовому палацу із шестидюймовки, а в провінції, відповідно, вдвічі меншим калібром по кав’ярням.

Десь з-під фронту колгоспники, одягнуті по–зимовому, все женуть худобу в евакуацію, і корови тужно ревуть назустріч студбатівцям, спотикаються, натираючи ногами давно не доєні, порозбухалі вим’я, гублячи молоко на каміння розбитого шосе. Маленький дідок з костуром у руці, в кудлатій шапці, одягнутий вже по–зимовому.

Ті пленталися впівсили, засліплені не по–зимовому жарким сонцем, опустивши голови, висолопивши язики.

Але так було раніше, тепер же, коли москалі мали широку мережу сексотів, до якої входили й деякі амнестовані лісовики, важко було сказати, що їм вдарить у голову, чи не зважаться вони пошукати пригод у зимовому лісі, де краще видно сліди, а партизанські лави розріджені.

Сонечко добре пригріло, якось не по–зимовому і на широкому подвір’ю одної з хат, що стояла коло самого входу до села, яке було ще завалене нероставшими сніговими завалами, хлопці з червоними стрічками на грудях та…