Результати пошуку слова: Слухняний
Біблія – Новий Заповіт
51 І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. 32 А тих справ Йому свідками ми й Святий Дух, що Його Бог дав тим, хто слухняний Йому. 2-е до коринтян 10 1 А я сам, Павло, благаю вас лагідністю й ласкавістю Христовою; я, коли присутній слухняний між вами, а не бувши між вами сміливий я супроти вас.
За сестрою – Андрій Чайковський
Будь слухняний, як і досі, і буде тобі добре. — Тут іще не так виб’ють, як буде неслухняний… А що покірний, слухняний, усім служив охоче, то й ніхто його не підозрівав. Муйо признав, що Павло (так його тепер прозвали) дуже добрий хлопець і слухняний.
Євпраксія – Загребельний Павло
— Зробимо, імператоре,— Заубуш зігнав із себе звичну насмішкуватість, став слухняний і покірливий.— Зробимо все, як звелиш.
МИРНИЙ Панас – Повiя
Тихий його син Федiр i з себе гарний, робочий, слухняний; горiлки не п’є, по шинках не волочиться. Пiшла я… Увiйшов пан, поздоровкався; та тихий такий, слухняний: де та й натура вовча дiлася!.. До старого тiльки зручнiше приспособитись: аби був слухняний та покiрливий – та й живи, як у бога за дверима.
Ярослав ГАШЕК – ПРИГОДИ БРАВОГО ВОЯКА ШВЕЙКА
Скупердяй накрився, як слухняний хлопчик, і рахує: "Один, два, три…& Так, бачиш, сучий сину, ми будемо добрими друзями, якщо ти будеш чемний і слухняний, а як ні – війна між нами!
ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Роксолана
І даремно витрачав гроші на підкуп кизляр-аги слухняний посланець Аретіно. Рустем з’явився перед Міхрімах так само слухняний, як і досі, притримував повіддя її коня, тюпачив слідом, коли султанська донька їхала скоком.
Олександр Довженко – Щоденник
Зате він був слухняний, позитивно слухняний, чесний, завжди готовий до всяких позитивностей, з гарною усмішкою, хоч-не-хоч, як гусак у сажу.
Григорій Сковорода – Наркіс
Та й Бог явно каже Єремії, що поставить його знову на ноги, коли буде йому слухняний. Та й Бог явно каже Єремії, що поставить його знову на ноги, коли буде йому слухняний.
ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга
Б’є хвостом об дерев’яний поріг, чекаючи, доки господар вийде надвір, слухняний пес, десь хрипко бубонить не зовсім справне радіо, у чиїхось руках шелестить газета. – Бо я безсилий… І, не дочекавшись відповіді, вийшов, слухняний, як учень перед вчителем.