Результати пошуку слова: Стюард

стюарде́са – іменник жіночого роду, істота відмінок однина множина називний стюарде́са стюарде́си родовий стюарде́си стюарде́с давальний стюарде́сі стюарде́сам знахідний стюарде́су стюарде́с орудний стюарде́сою стюарде́сами місцевий на/у стюарде́сі на/у стюарде́сах кличний стюарде́со стюарде́си

Стюард! Нечутно вслизнув до салону стюард, високий, маслакуватий чолов’яга, з завченою посмішкою, у чорному костюмі (так ніби йому зовсім не дошкуляла спека). Знову з’явився стюард, виклав на стіл цілу купу ілюстрованих журналів. Стюард! Стюард! Стюард! – Стюард! Стюард, якого він покликав, не з’являвся.

оголосила стюардеса, тримаючи поперед себе чорну кульку мікрофона.  – Стюардеса глянула вздовж салону, потім граційно підійшла до подружжя Острожних, схилилася й сказала Павлові: – Озирнувся й глянув зблизька на стюардесу з ніжним маленьким обличчям. попросила стюардеса, ледь торкаючись рукою плеча Острожного. 

Увійшов стюард[34]. У цей час стюард, – Тільки стюард під час нашого сну прибрав зі столу. але стюард добре зробить, якщо принесе те або інше. До того ж час минав, голод жорстоко мучив нас, а стюард цього разу не з’являвся. Засуви були відсунуті, двері відчинились, і стюард з’явився.

Стюардеса, ставна, довгонога діва, що, проходячи салоном, бачить усіх водночас, усім усміхається завчено, але чарівно, біля Заболотних затримується, мовби для того, щоб подарувати Заболотній ще й додаткову порцію усмішки. — І, подарувавши ще одну чарівну усмішку, стюардеса пропливає далі.

Для стюардеси, яка проходила повз їхні крісла під час польоту, Роберт Вінсент був людиною, чий рід занять дуже важко вгадати. Стюардеси часто грають поніж себе в цю гру і набили на ній руку, але Вінсент однаково міг бути і страховим агентом, і службовцем банку, і юристом.

Стюардеса? Але в нас нема в місті ні стюардес, ні Будинку моделей. Може, Аля просто втекла з міста, поїхала світ за очі, на якусь будову, або стюардесою на міжнародну авіалінію, або я знаю ще куди!

Облітав би на халяву весь Союз, стюардеси тебе б любили. про красиву неземну любов, що спалахнула між фізиком і стюардесою. Стюардеса як побачила – тацю з мінералкою впустила… – – заволав я, на що водій з інтонаціями радянської стюардеси скомандував: –

і не спитає тебе стюард, коректно відвертаючи погляд від живої ковдри у тебе на колінах: "Може, вам іще один гамбургер, сер?" Марла сміялася, їй було добре, цікаво і страшнувато. Марла підійняла дупу з крісла, наскільки то дозволяв застібнутий ремінь безпеки, і скривила відчайдушну міну стюардесі.