Результати пошуку слова: Тьмяно
Михайло СТЕЛЬМАХ – Велика рідня
Дмитро провів Мірошниченка аж до розстанні, що тьмяно просвічувалася іскорками вогкого піску. … — тьмяно блищать чорні пеньки зубів і сітка зморщок то підстрибує вгору, то знову обвисає, глибока і густа. … після мовчанки поволі відповів Дмитро, глянув у обличчя Варивона, тьмяно освітлене сяйвом зорі і блищиком цигарки.
Володимир Винниченко – Сонячна машина
А очі йому тьмяно, п’яненько блищать, слухають щось у середині себе. … Геть облудні конгреси!» І все — темне, принишкле, само сонце дивиться тьмяно, загрозливо. … І, легко підвівшись, бадьоро, прудко, міцно постукуючи підборами по мармуровій підлозі, в якій тьмяно відбиваються стріли світла, виходить із зали.
Семен Скляренко – Святослав
Попiд її стiнами стояли важкi, темнi дубовi лави, а над ними на стiнах ряд у ряд тьмяно поблискували поїденi прозеленню шоломи, кольчуги, щити, списи. … За вiкном тьмяно народжувався свiтанок, примеркали, жовтiшали вогнi сбiчок. … Темним двором попрямувала до стiни терема, де тьмяно, як купка грибiв, окреслювались хижi й клiтi.
АДАМОВ Григорий Борисович – Таємниця двох океанів
Величезна крижана гора велично здіймалася над водою, тьмяно поблискуючи численними гранями. … Екран відбивав то грот, то площадку, то темну западину, яка тьмяно відсвічувала ребрами і площинами. … Бліде попелястобуре забарвлення цих дивовижних створінь вилискувало часом то тьмяносинім, то зеленуватим кольором.