РУСТАВЕЛІ Шота – Витязь у тигровій шкурі
Ти же, вірний мій стайничий, добрих коней прижени!» Роздавала всім багатства, коней цілі табуни; Ті скарби хапало військо, наче здобич од війни. … Спочатку – мов жарт, а потім дика лють їх пащі пінить, Б'ються лапами обоє, смерть – і та борні не змінить; Налякалася тигриця – так жіноцтво завше чинить.