Результати пошуку слова: Хрущ

хрущ – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний хрущ хрущі́ родовий хруща́ хрущі́в давальний хрущу́, хруще́ві хруща́м знахідний хруща́ хрущі́, хрущі́в орудний хруще́м хруща́ми місцевий на/у хрущі́, хруще́ві, хрущу́ на/у хруща́х кличний хру́щу хрущі́

Хрущо́в – прізвище відмінок чол.

хруща́в хруща́ли жін. хруща́ла сер. хруща́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник хруща́вши

хрущо́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

хруща́к – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний хруща́к хрущаки́ родовий хрущака́ хрущакі́в давальний хрущаку́, хрущако́ві хрущака́м знахідний хрущака́ хрущаки́, хрущакі́в орудний хрущако́м хрущака́ми місцевий на/у хрущаку́, хрущако́ві на/у хрущака́х кличний хруща́че хрущаки́

хрущі́вський – прикметник відмінок однина множина чол.

хрущо́ба – іменник жіночого роду (малогабаритна квартира в будинках 1960-х рр.) відмінок однина множина називний хрущо́ба хрущо́би родовий хрущо́би хрущо́б давальний хрущо́бі хрущо́бам знахідний хрущо́бу хрущо́би орудний хрущо́бою хрущо́бами місцевий на/у хрущо́бі на/у хрущо́бах кличний хрущо́бо* хрущо́би* [розм., ірон.]

…вки хрущо́вок давальний хрущо́вці хрущо́вкам знахідний хрущо́вку хрущо́вки орудний хрущо́вкою хрущо́вками місцевий на/у хрущо́вці на/у хрущо́вках кличний хрущо́вко* хрущо́вки* [розм.]

Далi Бергман говорив про мармуровий хрущ, що систематично знищував цiлi площi виноградних насаджень, про пiсок, що, пересовуючись силою схiдних вiтрiв, завжди був страшним бичем виноградаря, про веснянi й осiннi заморозки, про грибнi хвороби, про град та тумани тощо. Коля Хрущ.

Той, що розпитував, об’явився в волості небожем Окуня – Остапом Хрущем, що літ, може, з п’ятнадцять як пішов на Дін. А через місяць йому об’явлено, що тепер він піщанський громадянин – козак, Остап Макарович Хрущ. А в селі – тільки й мови, тільки й речі, що про Хруща. Тоді тільки люди трохи забули про Хруща, як жнива настали.