Результати пошуку слова: Ясно-Зелений
Михайло Старицький – ОСТАННІ ОРЛИ
Наче сонце сяє, і жупан на ньому який пишний, мов на ясновельможному панові… … — Чим же ви возрадуєте нас, ясновельможний пане? … — Ясновельможний пане, — … Завернувши за ріг, вони вийшли на широкий зелений майдан, посеред якого й стояла низенька церква. … Зелений цвинтар, зарослий густою, соковитою травою, оточував церкву.
ТОЛКІН Джон Роналд Руел – Хранителі Персня – Володар Перснів-1
Ще до початку мандрів гобіти розділилися на три роди, які дещо відрізнялися один від одного: Хутроногів, Стурсів та Ясноголових. … Він очевидячки зберігався як скарб, той полатаний плащ, такий вицвілий, що темно-зелений колір годі було впізнати. … Зелений пагорб, темний гай. … Побіжіть босоніж до ясного плеса.
БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Сад Гетсиманський
Бо ж було ясно, що це один із трьох і ніхто інший. … – «Ні, не ясно! … Нічого, нічого не ясно! … Ні, нічого не ясно! … Нічого не ясно!!!» … Ясно, що ця руда баба клеїть дурня. … Виходить, що він сам себе занадто переоцінив… Перед ним був зовсім зелений юнак, досить симпатичний і добродушний з вигляду. … Зелений листочок з волі.
ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій
І коли сонце після довгого ясного дня хилилося до заходу, синява густішала ще більше, і долина пропадала у ній. … Нібито кожна жінка мала на лівій руці яскравий зелений браслет, який допомагав їм. … Кожен скерований «зелений вибух» – … Але дія його була все ж не зовсім ясною. … Тонка тепла рука, на зап’ясті – зелений браслет.
Улас Самчук – Волинь
Треба ж до того пана добратися, треба ж чогось певного та ясного добитися. … Сонце грiє, сосна пахне, килим зеленого жита стелиться вниз, сад квiтучий, луг зелений. … Зелений їх лист вiдблискує променем. … Молода ясноока дiвчина. … Володько не раз аж скрикує вiд ясностi i краси картини. … В полудень на Зелений Дуб дiйшов.
ГОМЕР – Одіссея
Може, хто звістку почув, що додому вертається військо, Ясно нехай оповість нам, про що він довідався перше. … Дівчині давши пораду, туди відійшла ясноока. … Як Аедона, дочка Пандарея, дзвінкий соловейко Жовто-зелений весною виспівує пісню чудову, 520] у густолистім гаю між розквітлих дерев затаївшись…
НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Iван – Хмари
На високих горах скрiзь стояли церкви, дзвiницi, неначе свiчi палали проти ясного сонця золотими верхами. … Було ясно, як удень. … Ввесь зелений степ i синє кругле небо заливало промiння гарячого, золотого сонця. … Коло лелiї й оргинiї слався зелений барвiнок, застеляла грядки рута й м'ята. … Було ясно й трохи душно.