Ребра схожі на верх брами, розчиненої так, що туди з низини на картині тягнуться люди безкінця і перерви: люди бідні – тягнуться під кліткову браму примарця і там зникають. Здається, могла стояти тут безкінця часу. Ждання безкінця і знов – терзання в навалі до вагона. Безкінця втішні діти йому і любі.
Воно ширилось безкінця-краю, і в його золотаву глибінь поринала Мартінова душа, щоб знайти її душу. Це було нелегке завдання, і, стоячи коло стерна чи на вахті, він безкінця повторював вивчені слова та їх значення, стомлюючи свій мозок аж до повної виснаги. Вони билися і на другий день, і на третій, і так безкінця-краю.
Мабуть, у минулому штангіст чи боксер, його про це ніхто не розпитував, а він не-мав часу на розповіді, бо або ж сісікав, або ж безкінця читав свої вірші, які всі троє за кілька днів знали напам’ять. Я професор і син професора, а мій батько теж був сином професора ще царського, а той теж був сином професора, і так безкінця.
Єдине, що могла,- це в думках повертатися безкінця до рідного Рогатина, до крутих стежок із лоскітливим споришем обабіч, до густого малинника за розлогою грушею, яка взимку сумно чорніла серед снігів, а влітку накривала зеленим шатром мало не все обійстя Лісовських.
Майже завше маємо тут справу з натяком на символ кола: Бог є, мовляв, «початок» та «безкінця кінець» — безкінця початок, який є всьому кінець та для всього тлінного початок та кінець. «Кінець безкінця, безпочатковий початок та Бог одне й те саме» (230). « Ці формули варіюються безкінця. Ці формули варіюються безкінця.
Віддав боротьбі за владу все своє життя, не мав більше нічого, був, власне, й не самим собою, а мовби живим втіленням влади, міг говорити, невтомно й безкінця, про владу й про владу. “Заглибся в себе і дивись безкінця. Матільда безкінця повторювала: “Ми з найсвятішим папою”, “
Остаточне припинення готування до злочину чи замаху на злочин означає остаточну відмову від доведення злочину до кінця, тобто дійсну і безповоротну відмову особи від вчинення задуманого нею злочину і відсутність наміру продовжити його в майбутньому.
Він не думав, що так же можна блудити безкінця; він твердо знав, що колись, якось, десь, а вони таки або вийдуть на дорогу яку, або до людей. Як набере духу, то може дудіти безкінця. — Єдина його праця — се що він каліграфічно гарно і безкінця рівнодушно виписує на паперах… Хтось із гостей питався гетьмана: —
А коли крапку поставлено, то перед бездумним поглядом, побратимом такої творчої імпотенції, виникає враження, ніби, крім неї, немає абсолютно нічого, і що найменше зусиль витрачатиметься, коли повторювати цю крапку безкінця. – розгнівався Трурль, бачачи, що так може тривати безкінця й краю.