Результати пошуку слова: воля

Панас Мирний Голодна воля У Степана Федоровича Гамзи пир на увесь мир. … гались удвох, доки воля вийде, обібрати нас, як липку. … –  Ну, вже то й воля буде, як самі пани присудять. … воля незабаром? … Коли б так, щоб і город був, і воля. … Без неї тілько мені й воля! … –  Коли б мені воля, то я б паничів з п’ять до себе прийняла, –

воля́чий – прикметник відмінок однина множина чол.

Адже душею всього є людина, її воля, її мозок і серце. … – Хай буде його воля! … – Воля аллаха. … Хай буде воля аллаха! … Він її дав, він її й забирає назад… Хай буде воля аллаха. … Така воля аллаха, – … –  В мене буде син… Якщо на це воля аллаха, – … Така воля аллаха. … Тоді вони вирішили, що така його воля, і в покорі схилили голови.

воля́нський – прикметник відмінок однина множина чол.

воля́р1 – іменник чоловічого роду, істота (той, хто доглядає воли) відмінок однина множина називний воля́р волярі́ родовий воляра́ волярі́в давальний воляре́ві, воляру́ воляра́м знахідний воляра́ волярі́в орудний воляре́м воляра́ми місцевий на/у воляре́ві, волярі́ на/у воляра́х кличний воля́ре волярі́

воля́ка – іменник чоловічого роду, істота відмінок однина множина називний воля́ка воля́ки родовий воля́ки воля́к давальний воля́ці воля́кам знахідний воля́ку воля́ки, воля́к орудний воля́кою воля́ками місцевий на/у воля́ці на/у воля́ках кличний воля́ко воля́ки

воля́рня – іменник жіночого роду відмінок однина множина називний воля́рня воля́рні родовий воля́рні воля́рень давальний воля́рні воля́рням знахідний воля́рню воля́рні орудний воля́рнею воля́рнями місцевий на/у воля́рні на/у воля́рнях кличний воля́рне* воля́рні*

така твоя воля, Таке її щастя, така її доля! … Єсть на світі воля, А хто її має? … Де поділась доля-воля, Бунчуки, гетьмани? … Такая їх доля: Не вернуться сподівані, Не вернеться воля, Не вернуться запорожці, Не встануть гетьмани, Не покриють Україну Червоні жупани! … Світ широкий, воля,- Ідіть, сини, погуляйте, Пошукайте долі.

воля́нщинський – прикметник відмінок однина множина чол.

якщо в монастир привела його така тверда воля, то силувати душу не можна. … Нехай буде його свята воля! … Тобі ж, служителю олтаря, відомо, що не впаде й волосина без волі отця нашого небесного, а якщо була на те його воля свята, то нам, грішним, не годиться ремствувати й сумувати.