БЕРРОУЗ Эдгар – Повернення Тарзана

9 НУМА ЕЛЬ-АДРЕА У день від’їзду Кадура бен Садена на південь диліжанс з півночі привіз Тарзанові листа від Д’Арно, якого переслали до Сіді-бель-Абеса. Лише після півночі Тарзан і його повільна валка наблизилися до місця, де лежали вбиті слони. Засмучені й зневірені люди пали легкою здобиччю чорних орд з півночі й півдня.

На уходах – Андрій Чайковський

Заснув аж геть по півночі, та, прокинувшись рано, пішов до своєї звичайної роботи, і знову перебирав у голові одну думку за другою. Згодом зірвався холодний вітер від півночі, почало мести густим снігом. Зараз послав до пастухів і наказав заганяти стада в ліс з півночі. — Не розказав би і до півночі.

БАРКА Василь – Жовтий князь

Блукали до півночі, поки натрапили на лісний склад, біля якого походжав сторож: ніби міряв тротуар, маючи широкий в’їзд насередині своєї мандрівки. Черга збираються від схід сонця і нуртують, і нидіють до півночі: застоювані, втрачувані, розривані під час несподіваних тисканин, знов спаювані голоднечею.

ЕРНЕСТ Гемінґвей – Прощавай, зброє

Тієї ночі вони більш не атакували, зате, як нас повідомлено, прорвали лінію фронту на півночі. Вони йшли з півночі, дорогою від Чівідале. Минулої ночі під час відступу ми чули, ніби до армії, що відходила на півночі, пролізло чимало німців в італійській формі. Я прислухався до стрілянини, що долинала з півночі, від Удіне.

СКОРИН Игорь – Хлопці з карного розшуку

Півночі готувався до сутички з бандитами, а тут на тобі – порпайся в паперах. Зібралися по домівках опівночі. У РОЗВІДКУ …Через два дні Фомін задовго до півночі прогнав Сашка з управління: – До Півночі далеко, треба тут жирком запастися. Мало не до півночі Дорохов та його товариші по службі розмовляли з колгоспниками, але все марно.

ЛАПІКУРИ Валерій і Наталя – В Багдаді все спокійно

Ближче до півночі. А я виклав, як воно було: баришня попросила провести її додому, потім покликала до хати, зробила кави… розчинної… випили, поговорили трохи, я розпрощався і поїхав додому трохи перепочити, бо опівночі вже треба було до моргу, на роботу.

ТОЛКІН Джон – Гобіт, або Мандрівка За Імлисті Гори

і так від опівночі до світанку. –  Авжеж, тепліше, та я мушу стовбичити тут до опівночі,- пробурчав гладкий гном.  До того ж я пообіцяв старому Бомбурові, що розбуджу його опівночі! Відчуваючи дедалі більшу втому, встиг усе-таки задовго до півночі видертися на мур по мотузці – вона висіла там, де він її залишив.