Результати пошуку слова: до тла

У колишніх совєтських областях німецькі «Landwirt»-и[12] почали заганяти селян силою назад в колхози, які з вибухом війни були розтягнуті народом до тла. На все польське населення Західньої України в березні 1943 року винесено колективний вирок смерти і наказано до тла випалювати всі оселі польських селян.

Я мусив роздмухати кожну архітектурну дрібницю – а Франик, тобто старий Станиславів, повністю складається з самих лише архітектурних дрібниць – отже, кожну з них я мусив для себе відкрити, відокремити від загалом невиразного тла і роздмухати її до масштабів міфу.

вдалося вистояти в битві на рівнині Отумбі, коли ацтеки спробували перехопити Кортеса по дорозі в Тласкалу. Вже у залишеному людьми місті Теотіуакан, де виділялися 65-метрова піраміда Сонця й 45-метрова піраміда Місяця, поклонялися богу води, дощу й грому Тлалоку.

Він глянув у конверт, підніс до світла і, не вірячи своїм очам, розірвав його хапливим рухом. Мартін узяв його тремтячою рукою і підніс до світла. Прочитавши в ранковій газеті про його від’їзд, прийшли прощатися Бернард Хігінботем з Гертрудою та дітлахами, а також Герман фон Шмідт з Мерієн.

Віримо, що хоч би ворог все до тла знищив, а остала лише могила Шевченка і огненне Франкове пророцтво, –

По – друге – він був роззброєний усім, що сталося, тяжко пригнічений, розбитий геть до тла і тому сидів понуро й дивився перед собою. Він хоче приховати свою душу, що так зрадливо рветься назовні, показуючи його отакого здоровила розмріяним дітлахом.

I дивлюсь, з-пiд того гад великий виповзає i де лише вiн проходить – усе чисто дотла зникає. Чому не вивiшує все дотла… Кажуть, вiйську потрiбнi “снаряди”, а вони сухарi печуть. Там цiла безодня радостi, яка геть до тла знищила усякi: бiль, острах, безнадiйнiсть. – Казав здоровити вас… Обiбрали його дотла… –

“Реклама не давала б такої втіхи, якби від жінок не очікували, що вони виконуватимуть різноманітні роботи, пов’язані з модою та красою, приготуванням їжі та оздобленням житла. Традиційний сюжет відходить на другий план, поступаючись місцем новому, котрий доти виконував роль тла.

22 Як жаль, що молодість безслідно протекла, Що в ступі Неба нас потовчено до тла! 283 Хто-небудь виступить і всім гукає: «Ось я!» Сріблом і золотом у вічі сяє: «Ось я!» Та тільки, тільки-но налагодиться жити, Як Смерть із засідки вже виступає: «Ось я!» 284 Назавжди вийшов я з недоброго житла, Де порохом стають усі людські діла.

Не знаю, чи мое «крейдяне» лице, що того ж вечора, як тiтка казала, вiдбивалося мов «безкрове» вiд темного тла оксамитного Меdiсis-ковнiра – довело Лену до розпуки i злого гумору, чи, може, моя довга сукня, що без шелесту волiклася за мною?