Результати пошуку слова: дрижати

— Хлопець скривився до плачу і став дрижати на тілі, як у пропасниці… Павлусь послухав і перестав дрижати. — і хлопець знову став дрижати й плакати…

Гривко довго нюшкував у повітрі, та згодом повеселішав, перестав дрижати і знову лизнув Тараса. Він почав дрижати перед сивоголовим Мухою та виправдувався, що він не приїхав сюди з уходниками воювати, а лише так поговорити з ними про їх повинності.

 Над шкурою дрижати – людиною не жити.

Адже… Знести, дрижати, волочити, записати, збудити, цокотіти, стежити, зшити, сказати, спати, мовчати, полоти, збігти, прати, палахкотати, бачити, збороти, белькотати, очистити, висіти, клепати, цькувати, звучати.

– Треба придумати якийсь простий, але легальний спосіб переходу на Буковину, щоб не дрижати на кожному кроці при виді живої людини, –

До цього місця я переписував частини багато разів, змінював їх, прогнозуючи твої інструкції, вставляв більше приколів, додавав колізій, коротше, писав так, ніби це ти пишеш; але коли я доходжу до цього місця, у мене починають дрижати пальці і я більше не можу тримати ручку.

Дрижати, вймпельний — вівтарний в переливатися (про голос, звук).

З містка в машину прозвучала якась команда, і Марко відчув, що палуба перестає дрижати.

Як можна не дрижати, коли бачимо, що все тлінне повсякчасно родиться та вмирає?» (