Результати пошуку слова: надіятися

Але, на жаль, поки що надіятися на це я не мав ніяких підстав. Надіятися на те, що капітан Немо сам нас відпустить, нема чого. Туман розсіявся, і я почав надіятися, що цього дня можна буде зробити необхідні спостереження. – Я починаю надіятися. Ми могли надіятися, що нас підберуть.

сподіва́ти – дієслово доконаного виду (надіятися) Інфінітив сподіва́ти однина множина Наказовий спосіб 1 особа сподіва́ймо 2 особа сподіва́й сподіва́йте МАЙБУТНІЙ ЧАС 1 особа сподіва́ю сподіва́ємо, сподіва́єм 2 особа сподіва́єш сподіва́єте 3 особа сподіва́є сподіва́ють МИНУЛИЙ ЧАС чол.р.

^11 І будуть надіятися на Тебе всі, хто знає ім’я Твоє, бо Ти не покинеш тих, хто шукає Тебе, Господи. ^3 Коли й військо проти мене стане, не злякається серце моє; коли й ціла війна стане проти мене, і тоді я буду надіятися на Нього. Буду надіятися на ім’я Твоє, бо Ти милостивий до праведних Твоїх.

 А ми звикли надіятися на доброго дядечка. Ми поза законами, ми не маємо на що надіятися, хоч нам і пробують вселити сподівання на ліпшу долю. Будемо надіятися, що Павлюкові пощастило.

Нагадав, що ніщо у світі не вічне і треба надіятися на краще. Мене здивувало, що в більшовицькій тюрмі хтось може кудись скаржитись, а тим паче прокуророві, надіятися на якусь справедливість, дотримання законності. Всі звикли надіятися на когось.

5 Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова: 6 Тобою поб’ємо своїх ворогів, Ім’ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, 7 бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, 8 але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш!

Вивіз був у тім місці майже на два сажні глибокий; стіни його стрімкі й гладкі, так що злізти в долину зовсім не можна, а скакати дуже небезпечно, особливо першому рядові втікачів, які могли надіятися, що тут же за ними і па них скочить другий ряд. А там – чого там можеш надіятися?

Я навіть почав надіятися, що за допомогою Петерса нам пощастить коли-небудь захопити бриг у свої руки, і цією думкою поділився з Огастесом при першій же нашій розмові. Паркер вислухав мене, не висунувши жодного заперечення, і я вже почав надіятися, що мої слова дійшли до його душі.

Ми не маємо ніякої потреби надіятися на те, що «за нас правда святая».