Результати пошуку слова: немаю

немаю́чий – прикметник відмінок однина множина чол.

Ви це добре знаєте, бо ми перед вами з нічим не крилися, що я кромі цього домика нічого немаю. — Вас осудив суд і я немаю права цего робити.

11 І сказав він у відповідь їм: У кого дві сорочці, нехай дасть немаючому; а хто має поживу, нехай робить так само. Чи ви зневажаєте Божу Церкву, і осоромлюєте немаючих?

Адже й батюшка в церкві каже: "Всякому маючому дасться, а від немаючого й що має – відбереться…" А кому ж відібрати її?

17 Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє. 27 Хто дає немаючому, той недостатку не знатиме, хто ж свої очі ховає від нього, той зазнає багато проклять.

Значит, я не маю нiчо на своїй совiстi, немаючого тим гризтися!

український політичний провід в Австрії, немаючи ще певности щодо можливости майбутнього воєнного конфлікту – не робив покищо ніяких поважних приготувань, ані організаційних заходів на випадок війни.