ШЕВЧУК Валерiй – Дiм на горi
навіки погас би у ній той вогонь, якого не могла вона цілий день позбутись. – Знову приходив до мене уві сні той Сірий: чи то птах, чи людина. Але побачив він там і інше: сніг той та крига вкривали не пустелю. Чи, може, ви так само мудрий, як той німчик, котрий і сам не розумів, що патякав?