Результати пошуку слова: правда

Милий сад, то правда, але граф міг би його й потім показати, не тепер, коли слід би було перенести увагу на важніше й цікавіше для принцеси. Правда, не з моєї й не з своєї вини, тут заслуга нашого милого Страховища. Мама, правда, одкидає, запевняє, що вона. Жорства, правда, дуже мало помагає.

Щоправда, тільки уві сні ці відчуття можуть бути такі своєрідні. Щоправда, у мене майже все вмерло, крім очей. Довго її розглядала, а потім, немов оцінюючи чужий твір, осудливо сказала: „Правда, нікудишня?” Вона і її могла знищити. –  Це неправда. Правда, у мене теж не тепло.

Правда лежала зверху, як хліб на капустяному листі? казав, щоправда, невпевнено, мовби не був переконаний, що солдатові конче треба шукати ворога в книжках. То як розпізнати книжку: де правда в ній, а де — брехня?» — «Е, Васильку, то не так легко розпізнавати і ділити: отут правда, а отут лжа.

— Правда, що з богом! — Мабуть, що й правда… Правда, пригадалося Залізнякові, повернувся він трохи заклопотаний чи засмучений, але не більше. Правда, тепер тяжко, та чи не гірший час був за славної пам’яті гетьмана Богдана, а пощастило ж йому підняти всю Україну й вирватись з лядської неволі!

Правда, революція виділила йому поміщицької земельки, — І то буде правда. — А ти це чого голос підняв, начебто правда на твоєму боці? Правда, коли не кататимешся на куркульських бричках. Правда, смерть Тимофія страшно підтяла його. Іване Тимофійовичу, і це правда? — Правда. — Тоді правда!

Правда, не було так на чому вже й ґаздувати. Правда, нічого неможливого тут нема. Правда, тут, у горах, це явище не було таким поширеним, але все ж спостерігалося і, головне, мало тенденцію рости. Поляки там хваляться, ніби вони всі єсть ширителями віри католицької на Сході, а це неправда!..

I старiйшини, правда, були того вартi – вони першими виходили на вали, коли на Днiпрi чи в степу з’являвся ворог, водили людей на рать, вiд роду складали богам жертви, чинили суд. Потрапити до брата Бразда, правда, було не так легко. – Правда, правда, – – Правда, княгине, –

Щоправда, у її вдачі було чимало криці, а позаяк старий Гаттер – справжній тобі кремінь, між ними вряди-годи кресалися іскри. Правда, один там капітан викликає в мене побоювання, і Джуді нехай винуватить тільки себе та свою дурість, коли я помиляюсь. –  Це правда, парубче, і двох десятків білих не милувалося його берегами.

Правда, ніс у неї великуватий і нігті обкусані до крові, та ще й була тоді в отому дурнуватому ліфчику на поролоні, все так і стирчало в різні боки. Що правда, то правда. Трохи воно, звісно, правда. Він, правда, вдавав, ніби тільки чухає ніс, але насправді вже запхав у ніздрю весь палець.

Правда? Правда. – Правда воно-то правда… Але за грошем, то воно тепер дуже… Самi знаєте – скрута. Грошенята, правда, грубi… А поле абияке. Правда? – А правда, добре було б, щоб усi вужi виздихали? У казках, правда? “Може, воно й правда”,- Правда, цiкаво було б довiдатись, що Василь робитиме зо своїм щеням, але додому ще рано.