Результати пошуку слова: пів/аркуша

…а́ркуша знахідний пів-а́ркуша орудний пів-а́ркуша місцевий на/у пів-а́ркуша кличний пів-а́ркуша

– Він схилився над Зоїним кріслом, вдихнув пахощі її волосся, розгорнув креслюпочок розміром на пів–аркуша писального паперу. 

Та попри всі їхні зусилля куля, гнана вітром із північного сходу на південний захід, стрімко летіла, щораз більше втрачаючи висоту. Сміт зрозумів із півслова. 2 конторські книги з білими аркушами. 13 У чверть паперового аркуша (лат.).

Карлик з півночі? Напіврослик, – На пів-деному заході мур підходив найближче до міста лише на одну лігу. Гандальф сказав напівголосно: – Ти – Перегрій Напіврослик? Вони застали його на самоті в кімнатці, заваленій аркушами паперу, книгами, перами й олівцями.

Огастес любив розповідати мені про свої пригоди на півдні Тихого океану. Вітер, як я вже згадував, віяв сильно й безперервно з південного заходу. Отже слова – якщо з’ясується, що вони все-таки існують,- слід шукати на протилежному боці аркуша.

найскладніше із завдань, що поставали перед творцями національного правопису на кожному з етапів його розвитку. півмі́сяць, півóберт, півовáл, півóстрів. …ставимо в кінці заголовків, у назвах на вивісках, печатках і штампах, на титульних аркушах книжок, журналів тощо — після імені та прізвища автора, назви твору, назв видавництва…

Навіть крізь півтемряву кімнати можна було помітити, як зблідло його обличчя. – прошипів Матвій Петрович, підбираючи папірці. Час наближався до півдня. …також швидкістю й майстерністю, з якою все це негайно відбивалося на кіноплівці або на аркушах альбома художника.

без тіні співчуття і з чималою часткою зловтіхи думав Стен, енергійно крокуючи по бруківці набережної. За півдоби до відплиття вже запізно міняти капітана корабля. На цей час вона вже встигла списати більше половини аркуша своїм дрібним, акуратним почерком.

Ті весело засміялися, щось кинули навздогін кулеметнику про банду Гальчевського і якось дружно, до ладу і зразу ж, заспівали молодими голосами про Богунію. Одірвав подобрілі очі від аркуша і побачив: за ним, покинувши роботу, уважними поглядами стежили дружина і мати.

Для мене принаймні тут не було ніякої таємниці, бо я став, так би мовити, співучасником його тривог. Острів Кістяка на схід-південь-схід і на схід. Він був завбільшки з велику монету і з одного боку чистий, бо його вирізали з останнього аркуша книги.