Результати пошуку слова: рибина

Аж бачить–озеро, а в озері величезна рибина, що випливла з глибини на поверхню. Коли він прицілився, рибина гукнула до нього: – Він не вистрелив, і рибина пірнула в воду. Рибина думала, думала, нарешті каже: – Проковтнула його рибина і пірнула на самісіньке дно озера. Ворон і рибина – дурні бовдуряки проти тебе.

Він намагався стримувати її якомога обережніше, і довге вудлище зігнулося до самої води, й, здавалось, жилка ось-ось лусне – так відчайдушно силкувалася рибина втекти у відкрите море. Девід ступав за нею молом, щоб послабити жилку, але рибина й далі тягла так потужно, що вудлище майже на чверть зайшло у воду.

Вони тікали від дельфінів, які на них полюють, і одна летюча рибина з великого жаху спробувала перелетіти через корабель, зачепилася за снасть і впала на палубу. Пітер гукнув, щоб ми веслували в той бік: він думав-бо, що там плаває велика рибина і ми маємо нагоду її спіймати.

мо́йва1 – іменник жіночого роду, істота (одна рибина) відмінок однина множина називний мо́йва мо́йви родовий мо́йви мойв давальний мо́йві мо́йвам знахідний мо́йву мо́йви, мойв орудний мо́йвою мо́йвами місцевий на/у мо́йві на/у мо́йвах кличний мо́йво мо́йви

ІІ Непомітно, наче рибина в глибині, пропливають літа; не вловити їх неводом, ні вороними кіньми догнати, і не прийдуть вони до тебе, як ті далекі родичі в гості. І так, скажи, наловчився, що тільки цокну дротиною, а вже паска, як рибина з фабричного гачка, ніяк не зірветься.

–  Ну, будемо сподіватися, що якась рибина та піймається. Голубий Птах хотів зробити те саме, але мокра слизька рибина вислизнула з рук, наче шматок підігрітого ведмежого жиру, і пострибала вниз по прибережному схилу. Як тільки з’явиться рибина, ти її наколюєш і витягаєш.

 Скажи, чому рибина зветься «лин»? – Іноді клюне рибина і вмить відійде. Пручалася вона, як спіймана рибина, але її штовхали торби і чемодани, лікті і плечі, збиваючи з ніг, здавлюючи до втрати віддиху і відкидаючи далі від дверей.

Коли стрибала над водою Хавузу рибина, мерщій запиналися яшмаками: чи не чоловічого роду ця риба? – зневажливо кривився Ібрагім.- Хвала аллаху, я зміг повернути тобі твою Кісайю, що вся тхнула золотом, як викинута на сонце рибина дохлятиною, я можу насолоджуватися життям без цього мертвого запаху.

Зненацька підпливла величезна рибина з розумними очима. Я заздрив легкості, з якою рибина, схожа на сильну, розумну машину, ковзала в глибині.