ГРИГІР ТЮТЮНИК – ВОГНИК ДАЛЕКО В СТЕПУ
— спитав директор, перевівши свій уважно-здивований погляд з тітки Ялосовети на мене. — Він нахилився, наставив на нас свій «баян» і почав зашнуровувати черевик. Він біжка додався від колони дбік, згорбився, наставив у небо свій «баян», рве щось у .траві і похапцем запихає у кишені.