Результати пошуку слова: терпіти

хоч і як нам шкода рідні гнізда залишати, та коли розвелося там пекло, то що ж нам — без кінця терпіти, бути лядським бидлом?.. Вірувати, надіятись і терпіти! — Терпіти й надіятися на ласку божу: хто перетерпить до кінця — той спасеться. Ні, ні, вже коли пани хапають собі на потіху наших жінок і наших дочок, тоді не можна терпіти!

Як же вдадуться вони в тугу од тих думок та од любощів, то не скоро вона їм од серця одляже, хіба що прийде яка розрада; та й сили терпіти менше в них, аніж у мужчин. скажу вам по правді, що далі вже несила мені й терпіти. Скажіте ж тепер самі, чи то подобні речі і чи можна їх терпіти.

Терпіти не можу цього слова. Взагалі я не маю нічого проти, нехай собі балакають, тільки ж слухати, як тебе вичитують, і заразом нюхати патентовані краплі Вікса й терпіти перед собою старого Спенсера в піжамі та халаті я особливого бажання не мав. Такого паскудства я не можу терпіти.

Вони вже давно забули про Розп’ятого і не можуть стерпіти, щоби вигляд Його робив їм викиди сумління за їх чорну і погану невдячність. Тільки тоді навчишся терпіти подібно як Христос, коли при чотирнадцяти подіях хресної дороги заглянеш глибоко в серце Спасителя і після того переміниш свою душу.

Гадаю, це тому, що ми взагалі не ладні терпіти людей з тими ж вадами, які є у нас самих. Я бачу, Безіл сьогодні знов насумрений, а я не можу терпіти, коли він такий. Він терпіти не міг цієї материної афектації. — Страх набридливо терпіти, як тебе обожнюють. Він сказав жахливі, моторошні слова — такі слова годі було стерпіти!..

Маючи однакову з матінкою натуру, я терпіти не міг наук і тому тут же поклявся якомога гірше вчитися, а те, що карати мене не будуть, се я твердо пам’ятав. Тут побачите, яка різниця зайшла протягом двадцяти п’яти літ і що я повинен був витерпіти, віддаючи в науку Миронця, Юрка, Савка, Хомку та Трохимчика, любих синів моїх.

Чи можна таке терпіти?.. Сам бачиш, що я мушу терпіти від вельможних єгиптян, хоч і займаю значну посаду. І коли Сара співала біля ніг царевича пісню про муки й біль, що їх судилося терпіти людині від колиски до могили, вона виливала в цій пісні свою душу, свою останню надію – на бога.

А тут відчували, що десь збирається гроза, і очікували її безборонно, в муках, мов загодя звикаючи терпіти, боятися і мовчати. Якщо й заведеться, то при чарці легше стерпіти. бо чоловік може не знати, де тут добрий камінь, і потерпіти збитки. Змалку навчився чекати, чекаючи – терпіти.