НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Іван Семенович – Кайдашева сім’я

Ніби намальований на чорному полі картини, сидів Кайдаш в білій сорочці з широкими рукавами. – Ну, то сватай Одарку Ходаківну: ця тоненька, як очеретина, гнучка станом, як тополя; личко маленьке й тоненьке, мов шовкова нитка; губи маленькі, як рутяний лист. То сватай Хотину Корчаківну, –

Тин

тин – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний тин тини́ родовий ти́ну тині́в давальний ти́ну, ти́нові тина́м знахідний тин тини́ орудний ти́ном тина́ми місцевий на/у тину́ на/у тина́х кличний ти́не* тини́*

Тинятися

тиня́вся, тиня́всь тиня́лися, тиня́лись жін. тиня́лася, тиня́лась сер. тиня́лося, тиня́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник тиня́вшись

Тинок

тино́к – іменник чоловічого роду відмінок однина множина називний тино́к тинки́ родовий тинка́ тинкі́в давальний тинку́, тинко́ві тинка́м знахідний тино́к тинки́ орудний тинко́м тинка́ми місцевий на/у тинку́, тинко́ві на/у тинка́х кличний тинку́* тинки́*

Тинутися

тину́вся, тину́всь тину́лися, тину́лись жін.р. тину́лася, тину́лась сер.р. тину́лося, тину́лось Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник тину́вшись

Тиняти

тиня́в тиня́ли жін. тиня́ла сер. тиня́ло Активний дієприкметник Пасивний дієприкметник Безособова форма Дієприслівник тиня́вши

Григір ТЮТЮННИК – Вир

Велика, вкрита соломою хата притулилася біля яру, поруч з нею хлів, ще далі, в садку, клуня — житло для горобців та голубів, що воркують під бантиною у солом’яних кошелях. Одним словом, добрячий парубок, одна печаль серце лиже: з дитинства байстрюком дражнять. — Тебе добудишсяі Менше б по вулиці тинявся.