ОКОЛІТЕНКО Наталя – Крок вікінга

– спитав Андрійко, підхопившись, ніби оце б одразу і побіг дивитися, де ж цього року отаборилися птахи. Цей страх, ця недовіра, внутрішня затиснутість… Не думай про білу мавпу… Ну це вже хтозна-що – я розучився нормально житиЦього ще бракувало! Я ж до цього давно готова. Але ж цього іне було.

Борис Грінченко – Під тихими вербами

Не раз та й не двічі доводилось йому нещасливо ставати в громаді проти тих людей, що й сьогодні, але ніколи не було йому це так тяжко, як цього разу. Та цього ж, мабуть, мало. Хіба вже він цього Зінька не попаде колись у руки! Хіба Зінько такий святий, що не може цього зробити? Адже Зінько невинний.— чом же цього не виявлено?

Олесь Гончар – Берег Любові

Цього ж дня Ягнич розпрощався з майстернею. І хоч сам зохотився в таку даль, проте в душі, видно, хвилюється, від сестри ж цього не сховаєш: раз у раз якось нервово щулиться біля Інни, голову в плечі втяга. Він, видно, вирішив будь-що розважити її цього вечора. Просто безглуздя якесь, важко до цього звикнути…

ЩЕРБАКОВ Володимир – Сім стихій

–  Чому ж цього й досі не роблять? Якщо він сам не може цього зробити, його виносять на поверхню інші. Та не може цього бути. Тут уже нічого не вдієш – або розсувай, розширюй межі цього поля зору, або вертайся до апріоризму, до містики, підбивай остаточні підсумки, замикай обрії на замок, вір у незмінну данність, у твердь небесну.

Олесь Гончар – ЛЮДИНА І ЗБРОЯ

Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу, вихоплено, викреслено з цього життя, відправлено рубати тайгу. — Може, хай би й мене було трахнуло, щоб я теж цього меду зазнав… А так лишається тільки поздоровляти інших. Ні, ти таки була, ти й зараз є по той бік усього цього жахливого, що нас розділяє.

Записки українського самашедшого – Костенко Ліна

Цього ж року і наш малий піде до школи. Цього ж місяця перед тим трясло Японію, двічі трусило Сальвадор. Не знаю, як бути, дружина цього свята не визнає. А в Парижі на кладовищі Таїс відбувся масовий похорон жертв цьогорічної спеки — безпритульних, невпізнаних, спалених у крематорії.

Словник ІНШОМОВНИХ слів ТЛУМАЧЕННЯ, СЛОВОТВОРЕННЯ ТА СЛОВОВЖИВАННЯ

Вічнозелене де¬ рево родини лаврових із великими їстівними грушоподібними плода¬ ми, а також плід цього дерева. Південне плодове дерево; різновид сливи, а також плід цього дерева. Жанр фантастики, побудований на пе¬ симістичних уявленнях про май¬ бутнє людства, а також художній твір цього жанру.

БАГРЯНИЙ Іван Павлович – Людина біжить над прірвою

Він, мабуть, і бажав цього. Масєку ж цього на вулиці та в околицях називали не інакше як «матнистий Масєка». Така логіка, така «діялектика» цього жорстокого світу. На жаль, цього разу таки скло. Поправши смерть ногами, по довгих днях агонії на смертному ложі й мандрів на межі цього й іншого світів він нарешті звівся.

Микола Олійник – Леся

Чи ж мало цього? — ніби ждав цього питання старий. Вони винесуть його на своїх чудо-крилятах з цього жахливого лігва… Зрештою і ліки збезсиліли і не могли вже стримати цього оскаженілого вулкана нелюдських мук. Невже й цього разу він не настане? не можу цього збагнути… Задля цього жертвую всім.

ФОЕР Джонатан Сафран – Все ясно

«Ну, але ж я знаю, що в нього й раніше були діти, то чому я не можу цього припустити?» – Ми не можемо цього собі дозволити, – 26 січня 1998 року Дорогий Джонатан, Я думав, шо вже ніколи не писатиму тобі про письмо, бо подумав, шо ми вже з цього виросли, але мені прийдеться зламати свою обіцянку.