Остап Вишня – Усмішки, фейлетони, гуморески
А як довго (ой, як довго!) це були «Пшемишляни» – … А як довго (ой, ще довше!) це було містечко, – … я не знаю, як воно ся називало, – … – Як тебе звуть? … Я теж раніше цього не помічав, а тепер придивився, – … Раніше, щоправда, посемейство, перевертаючись в цей час на другий бік, сердито мимрило: –