ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ Павло Архипович – Диво Posted on by / 0 Comment Коли Сивоок зазирнув обережно й туди, він побачив, що Бутень навпереміну пожовує то молоді гіллячки, то якусь різучу траву, вміло вибираючи її широкі листочки з-поміж іншої, клопітливо пережовуючи їх, аж зелена піна виступала в кутиках рота.
РОМАНІВСЬКА Марія – Шахти в небі Posted on by / 0 Comment Дужі шорсткі руки схопили його в свої обійми, клопітливо погладили голову і запорошене піском обличчя, легко підтримали і повели в будинок.
Володимир Винниченко – Сонячна машина Posted on by / 0 Comment Сад вінчально-клопітливо гуде, а в алеї в любовній тузі ходить чернеча постать.
БАРКА Василь – Жовтий князь Posted on by / 0 Comment Він притих і порається коло здобичі: дикий голод, розбуджений від клопітливого дня, приспішує рухи і ніби закриває очі млистою смугою, крізь яку вже не видно нічого страшного і огидного.
МИРНИЙ Панас – Хіба ревуть воли, як ясла повні Posted on by / 0 Comment тут йому думка розмальовувала картину за картиною… То перед його очима виводила обстави городського життя, бучного, шумливого, клопітливого.
