| бунчу́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | бунчу́чний | бунчу́чна | бунчу́чне | бунчу́чні |
| родовий | бунчу́чного | бунчу́чної | бунчу́чного | бунчу́чних |
| давальний | бунчу́чному | бунчу́чній | бунчу́чному | бунчу́чним |
| знахідний | бунчу́чний, бунчу́чного | бунчу́чну | бунчу́чне | бунчу́чні, бунчу́чних |
| орудний | бунчу́чним | бунчу́чною | бунчу́чним | бунчу́чними |
| місцевий | на/у бунчу́чному, бунчу́чнім | на/у бунчу́чній | на/у бунчу́чному, бунчу́чнім | на/у бунчу́чних |