| дрюко́ваний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дрюко́ваний | дрюко́вана | дрюко́ване | дрюко́вані |
| родовий | дрюко́ваного | дрюко́ваної | дрюко́ваного | дрюко́ваних |
| давальний | дрюко́ваному | дрюко́ваній | дрюко́ваному | дрюко́ваним |
| знахідний | дрюко́ваного, дрюко́ваний | дрюко́вану | дрюко́ване | дрюко́ваних, дрюко́вані |
| орудний | дрюко́ваним | дрюко́ваною | дрюко́ваним | дрюко́ваними |
| місцевий | на/у дрюко́ваному, дрюко́ванім | на/у дрюко́ваній | на/у дрюко́ваному, дрюко́ванім | на/у дрюко́ваних |
| [жарт.] | ||||