| дряпі́жний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | дряпі́жний | дряпі́жна | дряпі́жне | дряпі́жні |
| родовий | дряпі́жного | дряпі́жної | дряпі́жного | дряпі́жних |
| давальний | дряпі́жному | дряпі́жній | дряпі́жному | дряпі́жним |
| знахідний | дряпі́жний, дряпі́жного | дряпі́жну | дряпі́жне | дряпі́жні, дряпі́жних |
| орудний | дряпі́жним | дряпі́жною | дряпі́жним | дряпі́жними |
| місцевий | на/у дряпі́жному, дряпі́жнім | на/у дряпі́жній | на/у дряпі́жному, дряпі́жнім | на/у дряпі́жних |
| [розм.] | ||||