>
| екскомуніко́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | екскомуніко́ваний | екскомуніко́вана | екскомуніко́ване | екскомуніко́вані |
| родовий | екскомуніко́ваного | екскомуніко́ваної | екскомуніко́ваного | екскомуніко́ваних |
| давальний | екскомуніко́ваному | екскомуніко́ваній | екскомуніко́ваному | екскомуніко́ваним |
| знахідний | екскомуніко́ваний, екскомуніко́ваного | екскомуніко́вану | екскомуніко́ване | екскомуніко́вані, екскомуніко́ваних |
| орудний | екскомуніко́ваним | екскомуніко́ваною | екскомуніко́ваним | екскомуніко́ваними |
| місцевий | на/в екскомуніко́ваному, екскомуніко́ванім | на/в екскомуніко́ваній | на/в екскомуніко́ваному, екскомуніко́ванім | на/в екскомуніко́ваних |