| забатува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забатува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забату́ймо | |
| 2 особа | забату́й | забату́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забату́ю | забату́ємо, забату́єм |
| 2 особа | забату́єш | забату́єте |
| 3 особа | забату́є | забату́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забатува́в | забатува́ли |
| жін.р. | забатува́ла | |
| сер.р. | забатува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| забато́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| забато́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| забатува́вши | ||