| заколоти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (розмішати що-небудь у рідині; забаламутити) | ||
| Інфінітив | заколоти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | заколоті́мо, заколоті́м | |
| 2 особа | заколоти́ | заколоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | заколочу́ | заколо́тимо, заколо́тим |
| 2 особа | заколо́тиш | заколо́тите |
| 3 особа | заколо́тить | заколо́тять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | заколоти́в | заколоти́ли |
| жін.р. | заколоти́ла | |
| сер.р. | заколоти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| заколо́чений | ||
| Безособова форма | ||
| заколо́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| заколоти́вши | ||