| русявочу́бий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | русявочу́бий | русявочу́ба | русявочу́бе | русявочу́бі |
| родовий | русявочу́бого | русявочу́бої | русявочу́бого | русявочу́бих |
| давальний | русявочу́бому | русявочу́бій | русявочу́бому | русявочу́бим |
| знахідний | русявочу́бого, русявочу́бий | русявочу́бу | русявочу́бе | русявочу́бих, русявочу́бі |
| орудний | русявочу́бим | русявочу́бою | русявочу́бим | русявочу́бими |
| місцевий | на/у русявочу́бому, русявочу́бім | на/у русявочу́бій | на/у русявочу́бому, русявочу́бім | на/у русявочу́бих |