| | |
| утамо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утамо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утамо́вуймо |
| 2 особа | утамо́вуй | утамо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утамо́вуватиму | утамо́вуватимемо, утамо́вуватимем |
| 2 особа | утамо́вуватимеш | утамо́вуватимете |
| 3 особа | утамо́вуватиме | утамо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утамо́вую | утамо́вуємо, утамо́вуєм |
| 2 особа | утамо́вуєш | утамо́вуєте |
| 3 особа | утамо́вує | утамо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утамо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утамо́вував | утамо́вували |
| жін. р. | утамо́вувала |
| сер. р. | утамо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утамо́вувавши |
