| | |
| ута́юватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ута́юватися, ута́юватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ута́юймося, ута́юймось |
| 2 особа | ута́юйся, ута́юйсь | ута́юйтеся, ута́юйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ута́юватимуся, ута́юватимусь | ута́юватимемося, ута́юватимемось, ута́юватимемся |
| 2 особа | ута́юватимешся | ута́юватиметеся, ута́юватиметесь |
| 3 особа | ута́юватиметься | ута́юватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ута́ююся, ута́ююсь | ута́юємося, ута́юємось, ута́юємся |
| 2 особа | ута́юєшся | ута́юєтеся, ута́юєтесь |
| 3 особа | ута́юється | ута́юються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ута́юючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ута́ювався, ута́ювавсь | ута́ювалися, ута́ювались |
| жін. р. | ута́ювалася, ута́ювалась |
| сер. р. | ута́ювалося, ута́ювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ута́ювавшись |
