| | |
| утиша́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | утиша́тися, утиша́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | утиша́ймося, утиша́ймось |
| 2 особа | утиша́йся, утиша́йсь | утиша́йтеся, утиша́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утиша́тимуся, утиша́тимусь | утиша́тимемося, утиша́тимемось, утиша́тимемся |
| 2 особа | утиша́тимешся | утиша́тиметеся, утиша́тиметесь |
| 3 особа | утиша́тиметься | утиша́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | утиша́юся, утиша́юсь | утиша́ємося, утиша́ємось, утиша́ємся |
| 2 особа | утиша́єшся | утиша́єтеся, утиша́єтесь |
| 3 особа | утиша́ється | утиша́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| утиша́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | утиша́вся, утиша́всь | утиша́лися, утиша́лись |
| жін. р. | утиша́лася, утиша́лась |
| сер. р. | утиша́лося, утиша́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| утиша́вшись |
