авантю́рник – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | авантю́рник | авантю́рники |
родовий | авантю́рника | авантю́рників |
давальний | авантю́рникові, авантю́рнику | авантю́рникам |
знахідний | авантю́рника | авантю́рників |
орудний | авантю́рником | авантю́рниками |
місцевий | на/в авантю́рникові, авантю́рнику | на/в авантю́рниках |
кличний | авантю́рнику | авантю́рники |
[рідко] |