А́ннин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | А́ннин | А́ннина | А́ннине | А́ннині |
родовий | А́нниного | А́нниної | А́нниного | А́нниних |
давальний | А́нниному | А́нниній | А́нниному | А́нниним |
знахідний | А́ннин, А́нниного | А́ннину | А́ннине | А́ннині, А́нниних |
орудний | А́нниним | А́нниною | А́нниним | А́нниними |
місцевий | на/в А́нниному, А́ннинім | на/в А́нниній | на/в А́нниному, А́ннинім | на/в А́нниних |