антифлогісти́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | антифлогісти́чний | антифлогісти́чна | антифлогісти́чне | антифлогісти́чні |
родовий | антифлогісти́чного | антифлогісти́чної | антифлогісти́чного | антифлогісти́чних |
давальний | антифлогісти́чному | антифлогісти́чній | антифлогісти́чному | антифлогісти́чним |
знахідний | антифлогісти́чний | антифлогісти́чну | антифлогісти́чне | антифлогісти́чні |
орудний | антифлогісти́чним | антифлогісти́чною | антифлогісти́чним | антифлогісти́чними |
місцевий | на/в антифлогісти́чному, антифлогісти́чнім | на/в антифлогісти́чній | на/в антифлогісти́чному, антифлогісти́чнім | на/в антифлогісти́чних |