| атестува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | атестува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | атесту́ймо | |
| 2 особа | атесту́й | атесту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | атестува́тиму | атестува́тимемо, атестува́тимем |
| 2 особа | атестува́тимеш | атестува́тимете |
| 3 особа | атестува́тиме | атестува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | атесту́ю | атесту́ємо, атесту́єм |
| 2 особа | атесту́єш | атесту́єте |
| 3 особа | атесту́є | атесту́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| атесту́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | атестува́в | атестува́ли |
| жін. р. | атестува́ла | |
| сер. р. | атестува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| атесто́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| атесто́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| атестува́вши | ||