безпринци́пний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безпринци́пний | безпринци́пна | безпринци́пне | безпринци́пні |
родовий | безпринци́пного | безпринци́пної | безпринци́пного | безпринци́пних |
давальний | безпринци́пному | безпринци́пній | безпринци́пному | безпринци́пним |
знахідний | безпринци́пний, безпринци́пного | безпринци́пну | безпринци́пне | безпринци́пні, безпринци́пних |
орудний | безпринци́пним | безпринци́пною | безпринци́пним | безпринци́пними |
місцевий | на/у безпринци́пному, безпринци́пнім | на/у безпринци́пній | на/у безпринци́пному, безпринци́пнім | на/у безпринци́пних |