безіме́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безіме́нний | безіме́нна | безіме́нне | безіме́нні |
родовий | безіме́нного | безіме́нної | безіме́нного | безіме́нних |
давальний | безіме́нному | безіме́нній | безіме́нному | безіме́нним |
знахідний | безіме́нний, безіме́нного | безіме́нну | безіме́нне | безіме́нні, безіме́нних |
орудний | безіме́нним | безіме́нною | безіме́нним | безіме́нними |
місцевий | на/у безіме́нному, безіме́ннім | на/у безіме́нній | на/у безіме́нному, безіме́ннім | на/у безіме́нних |