боягу́зький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | боягу́зький | боягу́зька | боягу́зьке | боягу́зькі |
родовий | боягу́зького | боягу́зької | боягу́зького | боягу́зьких |
давальний | боягу́зькому | боягу́зькій | боягу́зькому | боягу́зьким |
знахідний | боягу́зький, боягу́зького | боягу́зьку | боягу́зьке | боягу́зькі, боягу́зьких |
орудний | боягу́зьким | боягу́зькою | боягу́зьким | боягу́зькими |
місцевий | на/у боягу́зькому, боягу́зькім | на/у боягу́зькій | на/у боягу́зькому, боягу́зькім | на/у боягу́зьких |