бу́рець – іменник чоловічого роду | ||
(бакенбард) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бу́рець | бу́рці |
родовий | бу́рця | бу́рців |
давальний | бу́рцю, бу́рцеві | бу́рцям |
знахідний | бу́рець | бу́рці |
орудний | бу́рцем | бу́рцями |
місцевий | на/у бу́рці, бу́рцю | на/у бу́рцях |
кличний | бу́рцю* | бу́рці* |