| вандрува́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| (мандрувати) | ||
| Інфінітив | вандрува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вандру́ймо | |
| 2 особа | вандру́й | вандру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вандрува́тиму | вандрува́тимемо, вандрува́тимем |
| 2 особа | вандрува́тимеш | вандрува́тимете |
| 3 особа | вандрува́тиме | вандрува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вандру́ю | вандру́ємо, вандру́єм |
| 2 особа | вандру́єш | вандру́єте |
| 3 особа | вандру́є | вандру́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вандру́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вандрува́в | вандрува́ли |
| жін. р. | вандрува́ла | |
| сер. р. | вандрува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| вандрува́вши | ||