| вбира́ти1 – дієслово недоконаного виду | ||
| (втягати всередину, насичуватися чимсь) | ||
| Інфінітив | вбира́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | вбира́ймо | |
| 2 особа | вбира́й | вбира́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вбира́тиму | вбира́тимемо, вбира́тимем |
| 2 особа | вбира́тимеш | вбира́тимете |
| 3 особа | вбира́тиме | вбира́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | вбира́ю | вбира́ємо, вбира́єм |
| 2 особа | вбира́єш | вбира́єте |
| 3 особа | вбира́є | вбира́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| вбира́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | вбира́в | вбира́ли |
| жін. р. | вбира́ла | |
| сер. р. | вбира́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| вби́раний | ||
| Безособова форма | ||
| вби́рано | ||
| Дієприслівник | ||
| вбира́вши | ||