| ви́ростити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́ростити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́ростімо, ви́ростім | |
| 2 особа | ви́рости | ви́ростіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́рощу | ви́ростимо, ви́ростим |
| 2 особа | ви́ростиш | ви́ростите |
| 3 особа | ви́ростить | ви́ростять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́ростив | ви́ростили |
| жін.р. | ви́ростила | |
| сер.р. | ви́ростило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́рощений | ||
| Безособова форма | ||
| ви́рощено | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́ростивши | ||