| ви́стріпати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ви́стріпати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ви́стріпаймо | |
| 2 особа | ви́стріпай | ви́стріпайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ви́стріпаю | ви́стріпаємо, ви́стріпаєм |
| 2 особа | ви́стріпаєш | ви́стріпаєте |
| 3 особа | ви́стріпає | ви́стріпають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ви́стріпав | ви́стріпали |
| жін.р. | ви́стріпала | |
| сер.р. | ви́стріпало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ви́стріпаний | ||
| Безособова форма | ||
| ви́стріпано | ||
| Дієприслівник | ||
| ви́стріпавши | ||