| відко́лотий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | відко́лотий | відко́лота | відко́лоте | відко́лоті |
| родовий | відко́лотого | відко́лотої | відко́лотого | відко́лотих |
| давальний | відко́лотому | відко́лотій | відко́лотому | відко́лотим |
| знахідний | відко́лотий, відко́лотого | відко́лоту | відко́лоте | відко́лоті, відко́лотих |
| орудний | відко́лотим | відко́лотою | відко́лотим | відко́лотими |
| місцевий | на/у відко́лотому, відко́лотім | на/у відко́лотій | на/у відко́лотому, відко́лотім | на/у відко́лотих |